Пструг також форель (лат. Salmo Pall.) — прісноводний рід риб родини лососевих.
В Україні поширені два види. Пструг струмковий (Salmo trutta morpha faris Pall.) у гірських водоймах Карпат, Криму та Кавказу; довжина до 37,5 см, вага до 0,8 кг (іноді до 2 кг); живиться безхребетними та дрібною рибою. Пструг райдужний (Salmo irideus Pall), довжина до 90 см, вага до 1,6 кг. Здавна акліматизований в Україні. Обидва види пстругів — об'єкти розведення в холодноводних ставкових господарствах і спортивного рибальства.
Пструг струмковий також: форель струмкова (Salmo trutta) — вид надзвичайно цінної риби з родини лососевих. Вона має товсте видовжене тіло, на хвостовій частині якого є невеликий, без променів жировий плавець. Тіло зеленувато-коричневе. На спині, на жовтувато-сірих плавцях розкидані численні червоні, чорні та білі плями. Залежно від умов середовища забарвлення змінюється.
Належить до холодноводних риб. Він віддає перевагу швидкотекучим річкам з чистою водою, багатою на кисень, відноситься до реофілів. У спеку риба тримається поблизу джерел або забирається під камені, корчі, де впадає в оціпеніння, не живиться. Навесні та влітку основними компонентами її живлення є комахи та їхні личинки; восени, коли зникають жуки, мухи, коники та інші комахи, вона споживає риб, найчастіше гольяна, що майже завжди живе поруч з ним. Найінтенсивніше риба споживає корм рано-вранці та ввечері.
Темп росту залежить від умов навколишнього середовища. Наприклад, в умовах Закарпаття довжина цьоголітка пструга в річці досягає близько 8 см, в озері — близько 11 см; шестирічні риби в річці мають довжину 35 см, в озері — понад 46 см. Маса їх відповідно в річці 310 г, в озері 890 г. Пструг струмковий може досягати зрідка довжини близько 60 см.
Нереститься пізно восени, переважно в жовтні — листопаді на ділянках з швидкою течією, де дно кам'янисте або вкрите галькою. Самка будує з гальки гніздо, куди відкладає ікру. Після запліднення ікри, вона загортає гніздо. Зародки розвиваються під шаром ґрунту, який промивається водою, до наступної весни. У квітні — травні з'являються мальки. За тривалий час інкубації багато ембріонів гине, саму ікру знищують риби-плідники, а також харіуси, миньки. Плодючість пструга струмкового невелика. Наприклад, у самок, маса яких близько 125 г, вона коливається від 230 до 595 ікринок.
Має ніжне, смачне, рожевого кольору м'ясо і високо ціниться як делікатесний продукт. Промислового значення вона не має через свою малу чисельність, тому на відтворення її запасів давно звернули увагу. В Україні пструга струмкового розводять у гірських річках Карпат, де створено понад 20 заводів відтворення запасів цієї цінної риби.
Розведення пструга поклало початок ставковому рибництву. Поширення пструга струмкового українських водоймах зумовлене наявністю прохолодних, чистих і прозорих вод з швидкою течією й кам'янистим дном. Такі умови є у верхів'ях Прута, Черемоша, Серету, Стрию, Дністра та його притоків Свіча і Лімниця, у Тисі, Тересві, Тереблі, Ріці, а також у гірських річках Криму.
Пструг райдужний також: форель райдужна (Oncorhychus mykiss, Parasalmo mykiss) — вид роду Пструг [Джерело?], родини лососевих, батьківщиною якої є західна частина Північної Америки — від Південної Аляски до Каліфорнійського узбережжя. В Україну її вперше було завезено в кінці XIX ст. Із середини XX ст. Пструга райдужного систематично розводять. З рибоводних господарств її особини потрапляють у річки. У деяких річках Карпат і Криму пструг райдужний утворив самовідтворювальні популяції.
Тіло риби видовжене, з боків сплюснуте, вкрите дрібною лускою, спина товстувата. Спинний плавець міститься перед уявною вертикаллю від початку черевних плавців. Зовнішній край спинного плавця опуклий, анального — виїмчастий, зрідка прямий. Хвостовий плавець у риб до дворічного віку з невеликою виїмкою, яка зникає у старіших риб.
Відповідно до водного середовища сріблясте забарвлення пструга райдужного темніше в глибоководних водоймах з кам'янистим дном і холодною водою, світліше — у водоймах із світлим піщаним дном і порівняно теплою водою. Вище від бічної лінії є багато дрібних чорних плям — на голові, спинному, жировому і хвостовому плавцях. На боках плями більші, черево світліше, ніж боки. Вздовж бічної лінії є широка райдужна смужка, в якій переважають червоні відтінки. Особливо яскрава райдужна смужка в самців, її яскравість збільшується в період нересту. Тіло самців темніше, ніж у самок. Крім того, у самців викривляються щелепи, на них з'являються зуби, на нижній щелепі виростає хрящовий бугорок.
Пструг райдужний може пристосуватися і до вищої температури води. Тому в гірських річках вона живе в середніх і нижніх течіях, де вода тепліша, ніж у верхів'ях річок. Найсприятливішою є температура води +12…+18 °С. При іншій температурі води спостерігається зниження темпів росту. Помічено, що температура води впливає на статеве дозрівання плідників. Так, у господарствах, які використовують артезіанську або джерельну воду з високою температурою в осінньо-зимовий період, плідники дозрівають швидше, ніж у передгірських і гірських господарствах, які постачаються водою з річок та потоків.
Дорослі особини найкраще почувають себе при вмістові кисню у воді близько 10 мг/л, ембріони — при 7 мг/л. Інтенсивному вирощуванню пструга сприяють підвищений вміст у воді сульфатів і хлоридів, а також підвищена твердість води. У лужній воді пструг райдужний росте краще, ніж у кислій. Так, чотирирічні риби при вирощуванні в кислій воді торфовищ мають масу близько 100 г, а у вапняній — 1200 г. Недостатня прозорість води негативно впливає на хід інкубації ікри, живлення личинок і дорослих риб.
У природних водоймах живиться бокоплавами, личинками, комахами, які падають у воду внаслідок змивання їх дощовими водами з навколишніх лісів, лук, полів. Із збільшенням розмірів риб збільшуються і розміри об'єктів, які вони споживають. Риби завдовжки понад 19—33 см поїдають мальків риб. Живляться вони майже протягом усього дня, а також і в місячні ночі. У рибоводних господарствах, крім природної їжі пструг райдужний споживає штучні кормові суміші.
Залежно від забезпеченості кормом та інших факторів темп росту пструга в різних водоймах і господарствах неоднаковий. Так, у басейні Прута довжина риб у дворічному віці становить близько 9—20 см при масі 8-83 г, у трирічному — 17 — 21 см при масі 50-120 г. Чим вище ставкове господарство над рівнем моря і відповідно нижча в ньому температура води, тим повільніше в них ростуть риби.
Нереститься в березні — квітні при температурі води +6…+8 °С, для чого вона піднімається у верхів'я річок. Тут самиця обирає ділянку з кам'янистим дном і з швидкою течією. Хвостовим плавцем вона робить ямку завглибшки до 13 см і діаметром близько 30 см. Самець участі в будівництві гнізда не бере, але відганяє від цього місця інших самців, постійно плаваючи навколо самки. Після відкладання ікри і її запліднення самиця відходить від гнізда, стає проти течії і починає закопувати гніздо, цьому сприяє течія. Самки відкладають від 1,5 до 8,5 тис. ікринок діаметром 4—5 мм. При температурі води +7…+9 °С розвиток ембріонів в ікрі триває більш як місяць.