Забарвлення окуня звичайно досить яскраве: темно-зелена спина, зеленувато-жовті боки з 5-9 темними вертикальними смугами (в деяких популяціях замість смуг на боках у риб плями неправильної форми); хвостовий, анальний та черевні плавці яскраво-червоні, грудні плавці жовті. Перший спинний плавець сірий з великою чорною плямою в задній частині, другий – зеленувато-жовтий; очі оранжеві. Втім, залежно від водойми (мають значення ступінь прозорості води, колір ґрунту, переважаюча рослинність) забарвлення окуня може змінюватись. Так, в лісових торфяних озерах зустрічаються цілком темні популяції.
У великих озерах та водосховищах окунь утворює дві екологічні форми, що притаманні різним частинам водойми: дрібний прибережний "трав’яний" та крупний глибинний. Трав’яний окунь росте повільно у його харчуванні велике значення має зоопланктон, личинки комах та водні безхребетні. Глибинний окунь – хижак, росте швидко. Найкрупніші особини досягають довжини 40см та ваги більш ніж 2кг (задокументовано вилов окуня довжиною 55см та вагою 3кг). Великі окуні виглядають горбатими, так як більше ростуть у висоту та товщину, аніж в довжину.
Статевої зрілості окунь досягає рано: самиці – в 1-2 роки, самиці – в 3-4. Залежно від розміру самиці відкладають від 12 до 300 і навіть 900 тисяч ікринок. Нерест відбувається при температурі води від 1 до 15°С. Ікру відкладають на тогорічну рослинність, карчі, корені, гілки верб, а подекуди навіть на ґрунт. Кладка являє собою пустотілу сітчасту трубку з студенистої речовини, стінки якої мають ячеїсту будову. Ікринки розташовані по 2-3 штуки на кожному боці ячейки. Диаметр ікринки складає близько 3.5мм, жовток містить велику жирову краплю. Студениста речовина, в яку занурені ікринки, захищає їх від сапролегнії (паразитичний плесеневий грибок) та невеликих безхребетних.
На першому році життя маленькі окуні в річках тримаються в прибережних заростях, в озерах та водосховищах виявляють широку екологічну пластичність по відношенню до вибору об’єктів харчування та місць помешкання. Одні ведуть себе як істині планктонофаги, відгодовуючись на пелагіалі, інші притримуються прибережних заростей, харчуючись там безхребетними або виступаючи в ролі хижаків. Окунь може переходити на хиже харчування при довжині 2-4 см, але звичайно стає хижаком, досягши довжини 10см або більше. Харчується дрібною рибою, молоддю великих риб, а також власною. На приріст 1кг маси окуня витрачається 5.5кг іншої риби в живій вазі.
Статевої зрілості окунь досягає рано: самиці – в 1-2 роки, самиці – в 3-4. Залежно від розміру самиці відкладають від 12 до 300 і навіть 900 тисяч ікринок. Нерест відбувається при температурі води від 1 до 15°С. Ікру відкладають на тогорічну рослинність, карчі, корені, гілки верб, а подекуди навіть на ґрунт. Кладка являє собою пустотілу сітчасту трубку з студенистої речовини, стінки якої мають ячеїсту будову. Ікринки розташовані по 2-3 штуки на кожному боці ячейки. Диаметр ікринки складає близько 3.5мм, жовток містить велику жирову краплю. Студениста речовина, в яку занурені ікринки, захищає їх від сапролегнії (паразитичний плесеневий грибок) та невеликих безхребетних.
На першому році життя маленькі окуні в річках тримаються в прибережних заростях, в озерах та водосховищах виявляють широку екологічну пластичність по відношенню до вибору об’єктів харчування та місць помешкання. Одні ведуть себе як істині планктонофаги, відгодовуючись на пелагіалі, інші притримуються прибережних заростей, харчуючись там безхребетними або виступаючи в ролі хижаків. Окунь може переходити на хиже харчування при довжині 2-4 см, але звичайно стає хижаком, досягши довжини 10см або більше. Харчується дрібною рибою, молоддю великих риб, а також власною. На приріст 1кг маси окуня витрачається 5.5кг іншої риби в живій вазі.